потребувати — (відчувати брак чогось, потребу в комусь / чомусь; мати потребу за певних умов для розвитку, здійснення тощо), вимагати, любити … Словник синонімів української мови
потребувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
коштувати — (потребувати певних грошових затрат, якихось зусиль для здійснення чогось), обходитися, обійтися, виходити, вийти, приходитися, прийтися, вартувати … Словник синонімів української мови
вимагати — а/ю, а/єш, недок., рідко ви/могти, ожу, ожеш; мин. ч. ви/міг, могла, могло; док., перех. 1) Настирливо просити що небудь у когось. 2) Ставити перед ким небудь якусь вимогу; пропонувати в категоричній формі зробити щось. 3) Зобов язувати до чого… … Український тлумачний словник
любити — люблю/, лю/биш; мн. лю/блять; недок., перех. 1) Відчувати глибоку відданість, прив язаність до кого , чого небудь. || Відчувати сердечну прихильність до родинно близьких осіб (дітей, матері тощо). 2) Почувати, виявляти глибоку сердечну… … Український тлумачний словник
потрібувати — у/ю, у/єш, перех., діал. 1) недок. Потребувати (у 1 знач.). 2) док. Попробувати … Український тлумачний словник
прагнути — ну, неш, недок., перех. 1) чого. Дуже хотіти чого небудь. || чого, до чого і з інфін. Пристрасно бажати здійснення, утвердження чого небудь, опанування чимось. || кого. Дуже хотіти завоювати чиюсь любов, здобути чиюсь прихильність. || чого. Дуже… … Український тлумачний словник
просити — прошу/, про/сиш, недок. 1) перех. і неперех., кого, у кого що, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о чім, об чім, діал. о що. Звертатися з проханням до кого небудь, домагатися чогось; спонукати кого небудь зробити, виконати щось. || з інфін.… … Український тлумачний словник
требувати — I тр ебувати ую, уєш, недок., перех., діал. Вимагати. II требув ати у/ю, у/єш, недок., чого, рідко чим і без додатка, діал. Потребувати, мати потребу … Український тлумачний словник
ускладнюватися — нюється і ускладня/тися, ня/ється, недок., ускладни/тися, ни/ться, док. 1) Ставати складнішим, різноманітнішим, насиченішим. 2) Набувати додаткових труднощів, ставати важчим, потребувати більших зусиль для здійснення, виконання і т. ін. чого… … Український тлумачний словник